Архітектурна концепція культурного простору на Андріївському узвозі
Конкурс для молодих архітекторів на Андріївському узвозі мав на меті створення архітектурної концепції освоєння ділянки колишньої фабрики Юність, при чому з 1 гектара фабрики конкурс культурному простору віддавав близько 10-15 відсотків площі зі сторони Андріївського узвозу, решта – під комерційну забудову. Конкурс на Андріївському передбачав проектування мультифункціонального культурного простору з інтегрованою залою для камерної музики.
РОЗТАШУВАННЯ: Андріївський узвіз (територія колишньої фабрики Юність), Київ, Україна
ПЛОЩА: Ділянка прибл. 1 га (з них близько 2000 м2 під культурний центр, решта під комерційну забудову), площа будівлі культурного простору прибл. 4000 м2
ДАТА: 2012-2013
ПРОГРАМА: Мультифункціональний культурний простір з музичною складовою
ЗАМОВНИК: Еста Холдинг
АРХІТЕКТУРА: Дмитро Аранчій Architects
ПРОЕКТНА КОМАНДА: Дмитро Аранчій, В’ячеслав Кирпач, Марія Аранчій
а загальна концепція
0 концепція = камерна зала + мультифункція
1 акцент на резидентах літераторах
2 передбачення класичної музики + експериментальна діяльність
3 постійна експозиція, приваблива як для українців, так і для іноземців
4 відкритий простір тимчасових виставок з можливістю варіативної сепарації
5 поверх на рівні землі з кав’ярнею та лаунж зоною
книгарнею та дослідним центром та залою для літераторів
6 двір культурного центру (з елементом позитивного простору під елементами будівлі) придатний для виставок під відкритим повітрям
7 парковка, склади, адміністрація
б архітектурні особливості
примітка: у даному описі використана “західна” нумерація поверхів: мінус перший, нульовий (на рівні землі, в українському розумінні перший), перший і другий (укр. 2 і 3 відповідно)
а Загальна концепція, планування і функціональне зонування
0 Архітектурна пропозиція культурного простору Юність на Андріївському узвозі має на увазі насамперед забезпечити виконання програми проектування поліфункціонального культурного простору з музичною складовою.
1 Камерна зала для виконання класичних творів на 125 глядацьких місць постає поряд із продюсерським центром для якісного промоушену цього висококласного продукту в Україні та за її межами та приміщеннями звукозапису камерної музики і експериментальних творчих проявів.
2 Окрім неодмінної присутності елементів музичного культурного центру, основний акцент проекту зроблений на заохоченні та залученні резидентів-літераторів, оскільки саме літературна складова на думку авторів не має гідного представлення у нашій країні у вигляді достатньої кількості місць відповідного ступеню комфорту для зустрічей з письменниками й поетами, ілюстраторами та публіцистами, людьми, що формують національну ідентичність, впроваджують вагомий ідеологічний і просвітницький вплив на суспільство шляхом сили літери і слова.
Нульовий поверх містить основний вхід до камерної зали та доступ до блоку звукозапису та продюсерського центру. На першому поверсі – вхід до бакону.
3 Окрім поціновувачів камерної музики та діячів літератури ввижається за надзвичайно необхідне створити місце зі стійкою репутацією постійної експозиції візуальних мистецтв знане гостями української столиці і відвідуване не випадково, а з чітким попереднім наміром. І хоча таке позиціонування перманентної виставки досить складне в реалізації, адже передбачає значний пласт роботи, часових і фінансових вкладень у напрямку купівлі чи довготривалої оренди експонатів славетних митців, які так чи інакше пов’язані з Києвом (напр. Каземир Малевич, Лазар Лисицький), результат появи в Україні подібного прецеденту значно підняв би її в очах світової культурної спільноти і задав би вектор культурного туризму та рівняння на художні столиці світу (Лувр, Прадо, Ермітаж). Прикметно, що корисним видається досвід Іспанії у наданні постійного місця для колекції барона Тісена Борнеміси, за яку на рубежі 80-90х змагалось багато держав, і яка врешті залишилась в Мадриді.
4 Тимчасова виставка передбачена на 1 і 2 поверхах. Простір змінної експозиції пропонується використовувати для інших потреб у разі необхідності: лекцій, театральних постановок та кінопоказів тощо. Для сепарації опенспейсу використовуватимуться мобільні перегородки. На останньому (2) поверсі мультифункція тимчасової експозиції поєднується з навчальними приміщеннями для проведення воркшопів, майстеркласів, регулярних занять, ймовірно, на платній основі. Кількість та структура цих приміщень може бути змінена згідно з концепцією мобільності.
5 Основним публічним та релаксаційним місцем постає нульовий (у рівні землі) поверх будівлі Культурного простору. Навпроти головного входу розташований інфоцентр, продаж квитків екскурсійні послуги та блок книгарні, де продаватимуться загальні книги з культури і мистецтв, а також спеціалізовані, присвячені постійній / тимчасовим експозиціям чи іншим мистецьким подіям, що проходитимуть у Культурному просторі. Значну роль у появі такої друкованої продукції відіграватиме дослідний центр, що розташований також на цьому ж поверсі. Однією з головних його функцій постане популяризація сучасних українських письменників і публіцистів, а також дослідження присвячені зокрема постійній виставці і осмисленню історії відомих її резидентів і експонатів задля пролиття світла про нібито відомі речі під іншим кутом.
Нульовий поверх, поза сумнівом, стане комунікативним ядром усього культпростору, оскільки одразу при вході розміщена кав’ярня, а неподалік від неї бібліотека/медіатека. Зони читання і прийняття їжі поєднані лаунж-зоною – простором, де поєднується корисне з приємним, енергія фізична з матерією інтелектуальною. В цьому просторі можна буде як насолоджуватись книгами (електронними, аналоговими), так і підкріпитись – це має стерти кордон і створити плавний транзит між формальним і невимушиним, спонукати до нових сценаріїв зустрічей і обговорення не примушуючи змінювати обстановку достеменно у разі зміни активності.
Зала для літературних читань і зустрічей з представниками письменництва являє собою простір з другим світлом та пандусом, який сполучає нульовий з першим поверхом. Пандус прорізає сходи для сидіння стрімким ламаним серпантином.
6 Подвір’я культурного простору на Андріївскому є частково відкритим і частково позитивним (позитивний простір – той, що обмежений архітектурним об’ємом). Щодо позитивного простору – то це місце на рівні нульового під тимчасовою експозицією другого поверху та простір під літературною залою зі сторони офісного центру.
Перший є одночасно входом для пішоходів та заїздом для велосипедистів, тут же знаходиться і парковка для велосипедів.
Майданчик на відкритому повітрі покликаний також створити умови для літніх перформансів та експозиції під відкритим небом.
7 Мінус перший поверх розміщує парковку для персоналу, склади, адміністрацію та приміщення технічного призначення.
Парковка розрахована на 5 авто, в той час як парковку для відвідувачів Культурного простору вирішено було сумістити з парковкою офісів, а точніше – передбачити в офісному паркінгу відповідного блоку паркування.
б Архітектурні особливості
Архітектурно-художня виразність бере свій початок у геометрії ділянки, звідки вимальовувалась пляма забудови та конфігурація планування / зонування. В розташуванні на ділянці відіграв роль відступ від буд 10а, що зумовило розміщення з його сторони подвір’я.
Образ будівлі пов’язаний з місцево-кліматичними особливостями, що відсилають до скатних дахів. Оскільки площа будівлі є досить великою, було вирішено членувати об’єм дахами, пропорційними до оточуючої забудови. Окрім того фронтони усіх дахів-смуг орієнтовані в сторонуАндріївського узвозу, задаючи динамічний напрямок вздовж розгортання вул. Фролівської.
Фасад зі сторони Андріївського частково закритий фальш-фронтоном, що продовжує дах, на рівні землі, у якому з обох боків фасаду передбачані входи.
Український орнамент був узятий за основу оздоблення фасадів. Геометризований мотив квітки ружі у наших предків уособлював уявлення про космос як систему, ружі в якому виступали зорями, що свідчило про непорушний закон об’єднаного всесвіту, а також про безперервний сонячний рух з вічним оновленням.
Ми переосмислили патерн з квітками-зорями і пропустили його крізь призму сучасної науки, зокрема вчення про фрактали, втіливши ружі у сучасне уявлення людства про космос, хаос і самоподібність великого складовим частинкам. Відтак знайшовши можливість фрактального подрібнення квітки, ми дістали змогу створити триваючий візерунок змінного ступеню складності – дрібні партиції подібні цілому і навпаки. Накладання патернів різних масштабів дало змогу трансформувати дрібні частини різним поєднанням дискретних неподільних елементів.
Отриманий візерунок підіймається знизу догори на фасадах будівлі Культурного простору на Андріївському узвозі.
Віденька конвенція щодо псевдоісторичної забудови може вважатися виконаною, оскільки у проекті присутній лише формальний натяк на історизм, який, втім використано єдиним суцільним жестом (що формує загальний образ) у дусі сучасної архітектури.
Компанія Еста Холдинг, організатор конкурсу попросила підкреслити, що за умовами конкурсу запропоновані конкурсантами концепції реалізовані не будуть.
Поділитися посиланням:|
|
|
Tweet |