Магнітне поле 2.0. Дизайн квартири у Києві. ЖК Олександрівський

Електромагнітні поля вже посіли чільне місце в розділі “обчислювальна архітектура”, та були використані в одному з наших попередніх проектів. Метою повернення до цієї теми було більш широке дослідження теми та варіативності її впровадження в дизайні.

НАЗВА: Магнітне поле 2.0
РОБОЧА НАЗВА: Червонозоряний / чрв
РОЗТАШУВАННЯ: пр. Червонозоряний 4г,Київ, ЖК Олександрівський
ПЛОЩА: Площа квартири 90 м2, проектна площа 60 м2
ДАТА: 2012-2013
ПРОГРАМА: Дизайн оупенспейсу та санвузлів
ЗАМОВНИК: приватний

АРХІТЕКТУРА: Дмитро Аранчій Architects
ПРОЕКТНА КОМАНДА: Дмитро Аранчій, В’ячеслав Кирпач

ЗАГАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ
Магнітне поле 2.0 – проект інтер’єру трикімнатної квартири у ЖК Олександрівський, в межах якого була розроблена найбільш репрезентативна (оупенспейс, що складається з кухні, вітальні, робочої та обідньої зон) та найбільш функціонально складна (санвузли) частини квартири, проектна частина по іншим приміщенням (батьківська та дитяча спальні) були замінені дизайн-консультаціями. Приміщення загального користування були об’єднані у загальний відкритий простір, завдяки чому коридори у проекті відсутні.Також дякуючи об’єднанню приміщень, що виходять на різні сторони горизонту ми отримали максимально ефективне використання сонячного світла в продовж доби. Спеціально зрізані кути спальні та дитячої дозволили не лише мінімізуваті транзити, а ще й впустити в приміщення якомога більше світла.

АЛГОРИТМІЧНІ / ПАРАМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ФОРМОТВОРЕННЯ
Розпочате в нашому попередньому проекті Магнітне поле дослідження електромагнітних ліній отримало своє продовження, втілившись на цей раз у геометрії, що плавно переходить з горизонтальних поверхонь на вертикальні. Саме бажання об’єднати усі елементи функціональної та естетичної складових спонукали нас використати лінії електричних полів (як невід’ємної складової електромагнітних явищ) з чітко означеними точками тяжіння, в даному випадку взятими з центрів функціональних зон. Серед множини магнітних ліній було обрано ті, що найбільше взаємодіють з геометрією приміщень та їх наповненням.

Бажання показати максимум вільного від меблів простору прослідковується навіть у піднятому на ніжки дивані. Фіолетово-блакитна гама поступово зливається з краєвидом, що відкривається з верхніх поверхів ЖК Олександрівський. Кабінет замовника при необхідності може відділятися світлопрозорою перегородкою, в інший же час він являє собою єдине ціле з вітальнею.

Cтворені за допомогою методів обчислювальної архітектури магнітні лінії подібні до пелюсток спускаються на стіни та містять інтегровані у свою структуру меблі. При цьому у нарощених конструкціях по максимуму приховані електро-мережі.

Легкості та повітряності оупенспейсу додає блакитний колір стелі. Загалом природні мотиви можна відслідкувати в інтер’єрі у багатьох деталях, серед яких: використання текстури дерева; подібні до пелюсток конструкції; стіл та стільці, що навіть мають назву “тюльпан”; шпалери з діаграмою Вороного, що дуже поширена в жівій природі. Тут ці мотиви поєднуються з плавністю перетікання, яка відноситься не лише до геометрії пелюсток та меблів, але й до перетікання просторів функціональних зон.

Велика функціональна кухня розташована повністю вздовж однієї стіни. Утворенні при будівництві каркасної монолітної будівлі сходинчаті в плані стіни гармонійно вписані в інтер’єр, містячи між виступами лотки для рослин.

Полички над робочою зоною вигнуті таким чином, щоб займати якомога менше місця на рівні столу, та мають функціональну вертикальну перетинку.

У ванній кімнаті усе максимально відкрите для створення відчуття додаткового простору.

Основним мотивом тут стала хвилеподібність, виражена у вигині столешні та полиць, паттерні на плитці, та навіть аксесуарах.

Полички для всіляких засобів гігієни динамічно змінюють свій контур, створюючи ефект обертання.

Єдині приховані деталі – бачок унітазу та бойлер, що пов’язане з використанням підвісного сантехнічного приладу, що знову ж таки, відкриває нам максимальну площу підлоги.

Плавність є логічною для приміщення, де панує вода.

Маленький санвузол в даному випадку використовується по максимуму. У приміщенні площею 2 м2 розмістилась навіть душова, що дало змогу господарям та гостям не гаяти часу у ранковій черзі.

Обидва санвузли об’єднані спільними прийомами та матаріалами.

Людина як позитивно заряджена частка, кути – як негативні.

Взаємодія заряджених часток.

Накладання множини електричних ліній.

Після перпланування у квартирі не залишилось коридорів, розподільче приміщення увійшло до складу оупенспейсу та умовно відділилось пілоном, що лишився після зносу перегородок. Таким чином усі меблі для зберігання речей, шафи, одна з яких являє єдине ціле з пілоном, розташовані у найтемнішій, вхідній, зоні.

Виокремлені контури сформували план стелі.

Поділитися посиланням:

Tweet