Параметрична архітектура у КНУБА

Параметрична архітектура в КНУБА – реальність. У червні студенти під керівництвом Дмитра Аранчія та Андрія Фролова розробили 6 концептуальних павільйонів на експо 2015 використовуючи метод теселяції (розбиття на плоскі дискретні елементи). Семестр весна 013 був проведений на Кафедрі Інформаційних Технологій в Архітектурі Архітектурного факультету КНУБА. Експериментальною групою по введенню і апробації принципово нової дисципліни стала АБС57 у складі 25 чоловік.

ДАТА: семестр весна 2013
ПРОГРАМА: Перший теоретично-практичний курс з параметричної архітектури у КНУБА
МЕТОД: Теселяція
ТЕМА: Павільйон України на Експо 2015
УНІВЕРСИТЕТ: КНУБА
КАФЕДРА: Інформаційних технологій в архітектурі

КЕРІВНИКИ: Дмитро Аранчій, Андрій Фролов
ГРУПА: АБС57
ФОТО: Марина Радченко

Студентські роботи складались з 6 графічних планшетів та 6 макетів, для яких було використано напівавтоматизоване виготовлення.

Кожна команда студентів по 4 чол. дістала завдання оперувати базовою геометричною фігурою для своєї унікальної теселяції: трикутник, ромб, п’ятикутник, шестикутник, чарунка Вороного.

За весняний семестр 2013 року студенти навчились оперувати теселяціями у середовищі параметричного проектування Grasshopper для Rhino.

Параметричне/алгоритмічне проектування “несподівано” відродило практику макетування (виготовлення фізичної моделі) за допомогою автоматизації процесу виготовлення.

Вже не потрібно було розробляти робочі креслення після створення тривимірної моделі, оскльки програмне забезпечення дало змогу отримати розкладку на листі прямо з моделі.

Концепти павільонів були покликані розробити різнорідний підхід до проектування павільйону України на наступній світовій Експо, що буде присвячена всесвітній продовольчій кризі, здоровому способу життя тощо.

Результати семестру є плацдармом для проектування більшої копії павільйону, до участі в якому запрошено найкращих студентів.

Саме започаткування курсу з параметричного проектування є прецедентальним для України і її вищих навчальних закладів.

Ми віримо, що за рахунок таких дій – ін’єкцій в сучасну українську архітектурну освіту, алгоритмічна архітектура стане на озброєння вітчизняних спеціалістів і Україна буде асоціюватися не лише з кваліфікованими програмістами, а й з цифровими архітекторами.

Також ми щиро упевнені у тому, що ця подія та подальша розробка альтернативного павільйону приверне увагу до питання і допоможе створити гідний павільон України на Експо 2015.

Дивіться також фото з презентації студентських робіт.

Поділитися посиланням:

Tweet