Параметрична архітектура в КНУБА. Семестр теселяція, весна 013

Параметрична архітектура в Україні – не вигадка. В університеті КНУБА у Києві задля популяризації та розвитку параметрики викладачі Дмитро Аранчій та Андрій Фролов провели семестр Теселяція (весна 013), темою якого стало проектування параметричними методами (теселяцією) павільйону України на Експо 2015, що відбудеться у Мілані.

ДАТА: семестр весна 2013
ПРОГРАМА: Перший теоретично-практичний курс з параметричної архітектури у КНУБА
МЕТОД: Теселяція
ТЕМА: Павільйон України на Експо 2015
УНІВЕРСИТЕТ: КНУБА
КАФЕДРА: Інформаційних технологій в архітектурі

КЕРІВНИКИ: Дмитро Аранчій, Андрій Фролов
ГРУПА: АБС57
ФОТО: Марина Радченко

Весняний семестр 2013 року став визначальним для становлення новітньої архітектурної освіти, зокрема для запровадження параметричної архітектури у навчальний процес українських архітектурних ВНЗ.
Ще наприкінці 2012 року на всеукраїнській конференції Інформативний простір архітектури актуальним постало питання про неігнорування новітнього напрямку алгоритмічного/параметричного проектування й інтеграції його до навчального процесу. Декан архітектурного факультету Олександр Володимирович Кащенко узяв вступне слово, яке підхопив завідувач Кафедри інформаційних технологій в архітектурі (КІТА) Валерій Васильович Товбич, після чого загальну доповідь про алгоритмічну теорію здійснив аспірант вищезазначеної кафедри Дмитро Аранчій, магістерська і кандидатська робота якого тісно пов’язана з новою цифровою парадигмою в архітектурі. Андрій Фролов, також аспірант архфаку, доповнив систематизацію програмних засобів та додатків, які необхідні для переходу до якісно нового рівня освіти у даній області. Були запропоновані практичні й теоретичні шляхи запровадження дигітального напряму у сучасну систему освіти.

Сказано – зроблено. Саме вектор сучасної напрямленості Архітектурного факультету і кафедри КІТА (оскільки параметрична архітектура найтісніше пов’язана безпосередньо з комп’ютерними технологіями) стали плацдармом для експерименту та інтеграції нової дисципліни до навчального плану.

Молоді викладачі Дмитро Аранчій та Андрій Фролов прочитали теоретично-практичний курс під кодовою назвою Теселяція. За час семестру студенти групи АБС57 кафедри КІТА познайомились як з теоретичної базою параметрики, так і з програмним її втіленням на основі плагіну Grasshopper для середовища моделювання Rhinoceros.

Сама назва Теселяція має давньогрецьке коріння і означає шматочок (квадратик) глини, з якого випалювали мозаїку. У сучасному геометричному розумінні теселяція – це метод розбиття площин чи поверхонь на однотипні елементи. Теселяція має відчутну ін’єкцію у параметричну архітектуру в світі, у тому числі і на зв’язку автоматизованого проектування/виготовлення, на основі чого можна вивчити і відчути користь параметричного моделювання в архітектурі. Окрім цього не можна пропускати той факт, що теселяція у Грасхопері дала змогу відродити макетування як таке, оскільки автоматизація якраз стосувалась роздруківки і вирізки величезної кількості плоских однотипних пронумерованих елементів, які при збірці давали складні форми і складні результати.

Самою тематикою робіт, аби прив’язати архітектуру алгоритмічну до реальності став павільйон України на наступній всесвітній Експо 2015 у Мілані. Тож теселяцію у роботах було використано таку, щоб вона була і параметрична за методом і близька до України та проблематикою Експо (світове продовольство, здоровий спосіб життя тощо) за філософією та змістом.

6 червня 2013 на Архітектурному факультеті відбувся показ робіт за семестр. Окрім демонстрації робіт самими студентами, виступів керівників проектів та керівництва факультету і кафедри було запрошено критиків спеціалістів з суміжних дисциплін і для ширшого погляду на досягнений результат, і аби слова про мультидисциплінарний підхід в сучасній параметричній архітектурі не розходились з ділом. Своє бачення та ставлення після презентації висловили: Костянтин Михайлович Покотило (з точки зору сучасної філософії), Артем Білик (з точки зору новітніх конструкцій, передусім металевих), Роман Помазан (з точки зору сьогоденної практики архітектури).

Після презентації на усіх гостей чекали солодощі – параметричні десерти, які виготовили (чи навіть приготували) студенти власноруч натхненні геодезичними куполами Бакмінстера Фулера.
Було оголошено анонс роботи над збільшеною копією (у порівнянні з макетами на презентації) павільйону України і запрошено на практику найкращих студентів для допомоги в реалізації цього параметричного задуму. Далі буде

Дивіться також самі студентські роботи.

Поділитися посиланням:

Tweet